10 років на шляху до перемог
Починаючи з другої половини 19 ст.в Японії стали занепадати феодальні відносини, а в 1871р. був відмінений феодальний лад. Одним з наслідків цього була спеціальна постанова імператора, яка забороняла самураям носити і застосовувати зброю. Все це послужило причиною занепаду різних воєнізованих шкіл джіу-джітсу і поштовхом до пошуку нової системи фізичного виховання. Ідея створення єдиної системи самозахисту народилася у ДЗІГАРО КАНО (1860-1938 рр.) Протягом кількох років він вивчав на практиці існуючі системи самозахисту (в Японії їх було більше 40), і, вибравши з них три найбільш популярні – "дзюц-дзюцу”, "тензісініорю”, "кіторю”, приступив до вибору найбільш ефективних прийомів для нової системи. Разом з німецьким лікарем Ервіном Бельтцем (в той час викладачем Токійського університету), він розробив вказівки впливу відібраних прийомів на організм людини . Всі відібрані прийоми він розбив на дві групи. В першу ввійшли кидки, больові прийоми, прийоми на удушення на землі, в другу – удари руками і ногами, больові прийоми та прийоми на удушення в стійці . В 1882р. Дзігаро Кано організував в Токіо при храмі Ейсе нову школу, в якій став викладачем дзюдо. Це знаменита школа – КОДОКАН (будинок досягнення шляху). Нова система була названа ДЗЮДО. Це система удосконалення тіла і духу. "Дзю " – означає м’який, гнучкий, скромний. "До”-шлях, пізнання, манера триматися, точка зору. Таким чиним дзюдо – гнучкий шлях до ефективного використання духу і тіла. В 1909 р. Дзігаро Кано першим в Японії став членом Міжнародного олімпійського комітету. В 1911р. він заснував Японську спортивну асоціацію. Професор Кано завершив формування техніки дзюдо в 1887р., а формування системи дзюдо було завершено в 1922 р. – до 40 річчя ювілею школи Кодокан. В 1883 р. Кано ввів розрядну систему, а в 1900 р. – судійські правила в змаганнях. В 1956 р. була заснована Міжнародна федерація дзюдо і в Токіо відбувся перший чемпіонат світу. В 1964 р. дзюдо вперше було включено в програму Олімпійських ігор.
19 березня 2002 р. в спортивному залі Олександрівської ЗОШ І-ІІІ ст. зібралися жителі села, вчителі та учні. Всі чекали на поважних гостей – генерального директора Української продовольчої компанії Костенка П.І., голову районної державної адміністрації Гончарова М.І. та ін. В цей день мала бути втілена в життя моя давня мрія – організувати заняття дзюдо з дітьми. Мрію вдалося втілити в життя завдяки допомозі однокурсника, товариша по інститутській збірній з дзюдо, кандидата в депутати Черкаської обласної ради, генерального директора Української продовольчої компанії, кандидата у майстри спорту з дзюдо Костенка Павла Івановича (нині Павло Іванович народний депутат України, голова комітету Верховної Ради з питань сім’ї, молоді та спорту). Павло Іванович подарував школі борцівський килим та 5 комплектів костюмів дзюдоїста.
Таким чином в школі учні вперше почули слово «дзюдо».
Вони з бажанням почали відвідувати секцію, розпочалися перші тренування.
Спортивна секція поступово реформувалася в спортивний клуб "Дзюдо-2002”. Представники клубу Піддубняк Юрій, Гацанюк Наталія, Задорожній Сергій, Вертелецький Олександр дебютували у квітні 2003 р. в м. Сміла на першості Черкаської області з дзюдо. Дебют виявився вдалим - Гацанюк Наташа стала срібною призеркою, а в загальнокомандному заліку команда стала сьомою серед 13 команд. В жовтні 2003 р. в місті Каневі відбувся відкритий турнір з дзюдо, на якому три представники клубу стали призерами:Середа Юлія – срібною призеркою, Вертелецька Тамара – срібною призеркою, Задорожній Олександр – бронзовим призером.
|  |
В січні 2004 р. ми вперше приїхали в Черкаси на першість області з дзюдо. І на цій першості зайняли два призових місця: Вертелецька Тамара – бронзовий призер, а головне, Середа Юлія зайняла перше місце, ставши чемпіонкою Черкаської області з дзюдо, першою в історії нашого села і району.
Це були перші наші змагання, тому вони і найбільше запам’яталися. Ці змагання дали нам перший досвід, про нас узнали в області.
Поступово удосконалювалася система тренувань, довелося засісти за посібники з дзюдо, збагачуватися знаннями про фізіологічні особливості та фізичні можливості учнів.
З березня 2005 року шкільна секція дзюдо стала відділенням дзюдо Жашківської ДЮСШ.
| 
|
Дзюдо стало для учнів нашої школи «вікном у світ» завдяки поїздкам на турніри у Черкаси, Канів, Кам’янку, Корсунь-Шевченківський, Смілу. На кожному турнірі у нас були чемпіони та призери. Це Гацанюк Наталія, Середа Юлія, Вертелецька Тамара, брати Задорожні Олександр та Сергій. Наполегливо тренувалися Федорович Вадим, Піддубняк Юрій, Кубарський Дмитро, Гацанюк Валерій, Вертелецький Олександр, Коретнюк Софія та багато інших учнів. В 2007 році закінчили 11 клас наші кращі спортсмени Гацанюк Наталія, Середа Юлія, Вертелецька Тамара, Задорожній Олександр, Федорович Вадим, які тренувалися від дня відкриття секції, були серед перших дзюдоїстів школи та району. Але завдяки тому, що рядом з ними тренувалися молодші учні, ми не втратили свої позиції, продовжували перемагати на різноманітніх турнірах . Чемпіонами та призерами ставали Коретнюк Софія, Турський Олександр, Халупко Олена, Задорожня Ілона, брати Гарбулінські Андрій та Дмитро.
В травні 2007 року в спортзалі Олександрівської школи відбувся відкритий турнір, присвячений 5-й річниці клубу. До нас завітали команди з Черкас, Сміли, Корсунь- Шевченківського та Христинівки. Ця подія була незвичайною подією в житті села.
Перебуваючи на Всеукраїнському турнірі з дзюдо в Черкасах я познайомився з тренером з м. Українки Обухівського р-ну Мельником Д.П., який запросив нашу команду до себе на відкритий турнір. Таким чином вдалося розпочати спілкування з тренерами Київської області. Я розумів його значення в рості спортивної майстерності наших вихованців, тому що рівень тренерів та турнірів Києва та Київської області дуже високий. Таким чином з 2009 року ми беремо участь в турнірах, які організовують ДЮСШ міст Українки, Василькова, Білої Церкви.
Поїздки на турніри були б неможливими без розуміння та підтримки директора ДЮСШ Вовка М.М., начальника відділу в справах сімї, молоді та спорту Дзюби В.Я., начальника відділу освіти Савицької В.М., генерального директора ПСП «Олександрівка» Рибчука В.С., виконавчого директора ПСП «Олександрівка» Покотила О.І., директора ПП «Будтехсервіс» Кукли О.І., приватних підприємців Гарбулінського В.П., Москаленка С.В., батьків наших вихованців, яким я та юні дзюдоїсти щиро вдячні.
За 10- річчя в клубі тренувалися десятки учнів, змінилося кілька поколінь. Більшість випускників нашої школи-вихованців спортивного клубу «Дзюдо-2002» знайшли своє місце у житті. Приємно, що любов до спорту привела Гацанюк Наталію, випускницю школи 2007 року, на навчання на факультеті фізичного виховання Національного педагогічного університету ім. Драгоманова. Наталія досягла видатних досягнень у спорті, добавивши до титулів чемпіонки та призерки Черкаської області з дзюдо титули триразової чемпіонки Кубку України, семиразової чемпіонки України з кікбоксингу, чемпіонки міжнародного турніру по карате «сіммей-до»,чемпіонки світу по кемпо-карате 2010 р., призерки чемпіонату світу з кікбоксингу 2011р, кандидата в майстри спорту з кікбоксингу.
Своїм вихованцям я намагаюсь прищепити розуміння необхідності зміцнення здоров’я, удосконалення тіла і духу, формування філософії дзюдо, дотримання основних принципів поведінки дзюдоїста в повсякденному житті, які сформулював засновник дзюдо Дзігаро Кано:
- володій ініціативою в будь-якому починанні;
- уважно спостерігай за собою і обставинами повсякденного життя, уважно спостерігай за іншими людьми, уважно спостерігай за тим, що тебе оточує;
- осмислюй повністю, дій рішуче;
- знай міру;
- тримайся середини між радістю і пригніченістю, самокатуванням і лінню, нерозважливою бравадою і жалюгідним боягузcтвом.
Саме головне,що ці принципи не втратили своєї важливості і в наші дні, тому я і надалі, по мірі своїх сил, буду старатися вкласти ці вічні цінності в юні душі своїх вихованців.
Юрій Піддубняк,
директор школи, засновник та тренер спортивного клубу «Дзюдо-2002»
|
